Тренування уяви
Що таке уява і якою вона буває?

Що таке уява, напевно, знає кожен. Ми дуже часто говоримо один одному: «Уяви собі, що ти …» або «Ну, придумай щось!» Так от, для того, щоб все це робити – «уявляти», «придумувати» - нам необхідна уява. До цього лаконічного визначення поняття «уява» слід додати лише кілька штрихів.

Коли людина уявляє, в її свідомості виникають різноманітні психічні образи. І залежно від того, який характер має їх походження, розрізняють уяву репродуктивну (чи відтворити) і продуктивну (або творчу). Образи репродуктивної уяви виникають на основі словесного або графічного описів. Наприклад, під час читання книги можна уявити собі ситуацію, в якій знаходиться головний герой, «побачити» на основі словесного опису його обличчя, одяг.

Образи творчої уяви завжди оригінальні. Вони синтезуються людиною самостійно, без опори на якийсь опис. Спробуйте вигадати якусь цікаву історію, але щоб вона не була схожа на вже відомі вам сюжети. І ви зрозумієте, про що мова, оскільки серед образів, які у вас під час цього виникають, будуть і образи творчої уяви.

Тим, хто хоче ознайомитися з більш науковими визначеннями, що стосуються уяви, рекомендуємо звернутися до «теоретичної» довідки.

Уява – це процес побудови образу продукту діяльності ще до його виникнення, а також створення програми поведінки у тих випадках коли проблемна ситуація характеризується невизначеністю.

Особливість уяви полягає в тому, що вона дозволяє приймати рішення і знаходити вихід з проблемної ситуації за відсутності знань, які в таких випадках необхідні для мислення. Фантазія (синонім поняття «уява») дозволяє, так би мовити, «перескочити» через якісь етапи мислення і уявити собі кінцевий результат.

Розрізняють пасивну і активну уяви.

Пасивною називають уяву, яка виникає «сама по собі», без встановлення спеціальної мети. Активна уява спрямована на вирішення певних завдань. Залежно від характеру цих завдань вона поділяється на репродуктивну (або відтворюючу) і продуктивну (або творчу).

Репродуктивна уява відзначається тим, що створює образи, які відповідають описові. Наприклад, під час читання літератури, під час вивчення карти місцевості чи історичних описів уява відтворює те, що відображене в цих книгах, картах, оповіданнях. Коли відтворюються образи об’єктів, для яких важливе значення мають просторові характеристики, говорять про просторову уяву.

Продуктивна уява, на відміну від відтворюючої, передбачає самостійне створення нових образів, які реалізуються в оригінальних і вартісних продуктах діяльності. Продуктивна уява є невід’ємним елементом творчої діяльності.

 

У кого багатіша уява?

«Навіщо дошкільникам розвивати уяву? – запитаєте ви. – Адже вона й так набагато яскравіша й оригінальніша від уяви дорослого».

Це не зовсім так. Дослідження психологів показують, що уява дитини розвивається поступово, з накопиченням нею певного досвіду. Всі образи уяви, якими б чудернацькими вони не були, засновані на тих уявленнях, які ми отримуємо в реальному житті. Іншими словами, потенціал нашої уяви залежить від обсягу та різноманітні нашого досвіду.

Саме тому уява дитини, в основному, бідніша за уяву дорослого. У неї життєвий досвід обмеженіший а, отже, менше матеріалу для фантазій. Менш різноманітні і комбінації образів, які вона будує. Дитина все, з чим зустрічається у житті, пояснює по-своєму, а для нас дорослих, ці пояснення незвичні і тому видаються оригінальними. В житті малюка уява виконує іншу функцію, ніж у житті дорослого. З її допомогою діти пізнають навколишній світ і самих себе.

Уяву малюка слід розвивати з дитинства, і найбільш чутливий, «сенситивний» період для такого розвитку – це дошкільний вік. «Уява, – зазначає психолог О.М.Дьяченко, яка докладно вивчала цю функцію, – це ніби той чутливий музичний інструмент, оволодіння яким відкриває можливості самовиразу, вимагає від дитини знаходження і виконання власних задумів і бажань».

Уява може творчо перетворювати дійсність, її образи гнучкі, рухливі, а їх комбінації дозволяють досягти нових і несподіваних результатів. У зв’язку з цим розвиток цієї психологічної функції є також основою для вдосконалення творчих здібностей дошкільняти. На відміну від творчої уяви дорослого, його фантазія не бере участь у створенні вартісних продуктів праці. Вона бере участь у творчості «для себе», до неї не висуваються вимоги реалізації і продуктивності. Разом з тим, вона має велике значення для розвитку самих дій уяви, підготовки до творчості в майбутньому.

Ну як, ми переконали вас у тому, що розвивати уяву дітей потрібно? Якщо так, то у наступній статті поговоримо про те, що саме слід розвивати у віці 4-7 років.