Колобок. В основі ліплення – куля, яку ми отримуємо, розкочуючи глину коловими рухами рук.

    Лисичка. Глину ділимо на 3 частини. З першої робимо тулуб конусоподібної форми. Внизу його відтягуємо глину і утворюємо задні лапи. З другої частини ліпимо овоїд (голову), з одного кінця відтягуємо глину і утворюємо мордочку, носик, а зверху голівки відтягуємо вушка. Голову та тулуб з’єднуємо, стекою примазуємо частини так, щоб був плавний перехід від голови до тулуба. З третьої частини утворюємо хвіст – довгий валик, один кінець якого заокруглюємо і з’єднуємо з тулубом, а другий кінець загострюємо. Хвіст розміщуємо так, щоб він прикривав лапи лисички. Стекою виділяємо очі, вуса, ротик та інші деталі. Готову фігурку висушуємо та розфарбовуємо. (дивись зразок у розділі „Тварини” – „Лисичка”)

    Зайчик. Ліплення конструктивним способом. Глину ділимо на 3 частини. З першої робимо тулуб циліндричної форми. Пальцями рук виділяємо та перетискуємо глину там, де повинна бути шия. Ліпимо голову, в основі якої лежить овоїд. Загинаємо другий кінець стовпчика та розрізаємо його стекою. Це будуть задні лапи зайчика. З другої частини глини утворюємо передні лапи, вуха, хвіст. Усі частини з’єднуємо з тулубом. (дивись зразок у розділі „Тварини” – „Зайчик”).

    Готові та висушені форми розфарбовуємо.

    У старшій групі діти ліплять композицію з 2 — 3 фігур, в підготовчій до школи групі можуть робити 3 — 4 фігури.