Перемикання мов

Популярні завантаження

Найпопулярніші завантаження з архіву
Ой, минула вже Зима!  167
На гостини до осені  158
Комп’ютерна казка «Теремок»  139
Про лінь забудеш – здоровим будеш  109
Фабрика зірок  51
Для приватного використання, при копіюванні посилання на джерело обов'язкове

Поради батькам майбутніх першокласників. ЧАСТИНА 1

Щороку у вересні тисячі дівчаток і хлопчиків шестирічного віку розпочинають свій шлях до школи. Шкільне дитинство від самого початку вимагає від дитини іншої позиції — вона стає школярем, учнем. Це – її перша соціальна роль.

Як показала у своїх дослідженнях Л.І.Божович, яка однією з перших проаналізувала психологічний зміст переходу до статусу школяра, зі вступом дитини до школи перебудовується весь хід її життя: безтурботний час дозвілля змінюється обов'язковими справами, які вимагають відповідальності, дитина починає ходити до школи, виконувати вимоги програми, робити на уроці те, чого вимагає вчитель, неухильно дотримувати шкільного режиму, шкільних правил поведінки, добре засвоювати навчальний матеріал.

Щоб навчання в сім’ї мало цілеспрямований характер і найкраще забезпечувало розвиток дитини, батьки повинні мати певні педагогічні знання, розуміти не тільки важливість, значення освітньої роботи з дитиною, а й методику цієї роботи. Також вони мають бути ознайомлені з обсягом знань і умінь, яким повинна володіти дитина, йдучи до школи.

Збільшується самостійність дитини, скорочується опіка дорослих: батьків, рідних. Від того, як використає дитина свою свободу, заповнюючи вільний простір часу між домівкою і школою, організує власну діяльність вдома, стане її шлях навчання легким, приємним та радісним чи тернистим, буде вона здоровою і життєрадісною чи хворобливою та скаліченою, або ж втратить життя.

 

Знання безпеки життєдіяльності

Світ речей, природи і людей чатує на дитину. Батькам важливо підготувати сина чи доньку до взаєморозуміння, взаємоповаги їх, навчити правил безпечної взаємодії з ними.

Щороку тисячі пішоходів: дорослих та дітей, травмуються та гинуть на дорогах і в автокатастрофах. Профілактика автотравматизму вимагає від дитини вміння самостійно аналізувати дорожню ситуацію, запобігати порушенню правил пішохода, правильно діяти в екстремальних ситуаціях. Особливо важливо розвивати дитячу спостережливість, швидкість реакції. Аналіз нещасних випадків з дітьми під час автопригод дозволяє виділити шість основних груп причин дорожньо-транспортних ситуацій:

  • –         погано проглядається дорога (колір машини зливається з оточенням);
  • –         увага дитини відволікається від контролю за рухом транспорту;
  • –         відсутність уміння визначити швидкість руху автомобіля та часу його наближення;
  • –         незнання та слабка орієнтація в плануванні шляху: визначення середини проїзної частини дороги, острівців безпеки для пішоходів – "зебра" тощо;
  • –         раптова поява батьків чи знайомих на протилежному боці вулиці, коли виникає нагальна потреба зустрітися;
  • –          ігри дітей поблизу дороги, втрата дитини контролю за власною поведінкою (дитина, іграшка потрапляють на проїзну частину дороги).

Основне завдання батьків – навчити дітей орієнтуватися на вулицях та дорогах, виховувати інстинкт самозбереження, розуміння загрози життю і здоров’ю від автотранспорту, оволодіння правилами адекватної, безпечної поведінки. Варто пам’ятати, що знання правил дорожнього руху не позбавляє небезпеки, бо водії автотранспорту, як і чимало пішоходів, порушують їх.

 

Шановні батьки! Крокуючи з дитиною по вулиці, зупиніться і з цікавістю запитайте її:

  • –      чи дотримуються водії правил дорожнього руху;
  • –      як діти і дорослі користуються правилами пішохода чи дотримуються показників світлофора;
  • –      разом з дитиною проаналізуйте порушення правил водіями, пішоходами.

Дайте оцінку власним вмінням переходу керованого перехрестя. Проведіть аналіз існуючої ситуації: чи завжди безпечно переходити дорогу на зелений вогник світлофора, проїздити перехрестя на дозволений знак, чому обов’язково дорогу треба перетинати під прямим кутом, а не навскоси.

Запропонуйте дитині пограти в гру «Світлофор»: дитина піднімає кольоровий круг, який дозволяє чи забороняє рух пішохода; гру «Автоінспектор» – дитина оцінює правильність дій пішохода, позначаючи похибки підняттям червоного прапорця.

Загадайте загадку:

Їздять нею безупинну,

Їздимо, ходимо по ній.

По кривій і по прямій,

А якщо втомились ноги,

Відпочинемо край...      (дороги)

 

Велику небезпеку являють некеровані перехрестя, де дітям потрібно самостійно обрати місце і час безпечного переходу. Для профілактики авто травматизму, перебуваючи на дорогах, вулицях. організовуйте спостереження за транспортом: види машин, їхній колір, які більш помітні, котрі зливаються з кольором рослинності, асфальту, оточуючим пейзажем.

Пограйте в гру «Хто перший помітить автотранспорт?». Тренуйте у дітей реакцію швидкого бачення машини, визначення швидкості її пересування та наближення до місця переходу. Порівняйте швидкість руху різних автомашин; вантажного, спеціального призначення, легкового – різних марок вітчизняного та зарубіжного виробництва.

Запропонуйте шляхом відлічування секунд з часу появи об’єкту в полі зору до безпосередньої близькості до дитини визначити час наближення автотранспорту. Порівняйте разом з дитиною різницю тривалості часу наближення різних видів автомашин. На пустельній дорозі по вправляйте дитину перетинати шлях, відлічуючи секунди. Дайте дитині можливість дійти висновку про правильність вибору часу для безпеки її руху.

Розгляньте проїзну частину вулиці, її знаки: осьова лінія, пішохідні переходи, місце зупинки транспорту, «зебри» для зупинки і переходу пішоходів. Доручіть дитині навчити правил поводження на вулиці свого братика, сестричку, бабусю. Проводьте спостереження за рухом автотранспорту за складних дорожніх умов в різні пори року та погоду: дощову, снігову, вітряну, сонячну. Це сприятиме формуванню навичок адекватної безпечної поведінки дитини, збереже здоров’я та життя Вашого сина чи доньки.

Електрострум - друг чи ворог? Все залежить від обізнаності дитини про явище, володіння правилами користування електроприладами. В побуті існує шкідлива думка беззаперечної ізоляції дошкільника від всілякого контакту з електрообладнанням. Щойно дошкільник став школярем та отримав право на самостійне користування всіма оточуючими його предметами та приладами з дозволу чи самовільно. Щоб не завітала небезпека до Вас, озбройте хлопчика, дівчинку певними знаннями та навичками дійства з електроприладами, які необхідні дитині при самообслуговуванні, організації свого дозвілля тощо.

Уточніть поняття дітям про те, що електричний струм – найзручніша для використання енергія. Електрика допомагає в побуті, промисловості, транспорті, медицині та ін. Електричний струм виробляється на електричних станціях і передається дротами до житлових будинків, шкіл, організацій заводів тощо. Електричний струм дуже небезпечний, може позбавити людину, живу істоту життя. Електрострум невидимий і не має запаху, його наявність можна виявити та визначити лише спеціальними приладами: лічильниками в приміщенні. Електричний струм може вразити при безпосередньому контакті з струмовивідними частинами електроустаткування або при перебуванні в зоні обірваних електропроводів, чи під лініями високої напруги ( зона небезпеки – високі фруктові дерева під електропроводами).

Простежте з дітьми систему електроприладів у Вашій квартирі, виявіть їх вміння користування ними, визначте місця, в яких не можна забивати цвяхи та руйнувати стіни, тому, що там проходять електропроводи. Спільно з дітьми визначте небезпечні місця в будинку, на подвір’ї, виготовте застережні знаки. Розмістіть їх у відповідних місцях, доручіть дитині повідомити своїм ровесникам, знайомим про існуючу небезпеку.

Пам’ятайте самі і навчіть дітей правил техніки безпеки: заборонено підніматися на стовпи повітряних ліній електропередач, закидати гілля та інші речі на дроти повітряних ліній, чіпати обірвані дроти і підходити до них близько, чистити електроосвітлювальну апаратуру вогкими ганчірками, торкатися до проводів, в яких ушкоджена ізоляція, витягувати за шнур вилку з розетки. Забороняється відчиняти дверцята розподільних шаф, трансформаторних підстанцій, проникати в них, знімати плоди з дерев, гілки яких торкаються або близько розташовані до електричних проводів. У разі враження електрострумом негайно викликати швидку медичну допомогу по телефону 103.

Ще більшу небезпеку для дітей становить вогонь від звичайного сірника.

 

Сплять сумирно донечки

У хатинці скриньочці.

У маленьких донь,

В голові вогонь.     (Сірники)

Лишає він страшні сліди,

Усе він пожирає.

А як даси йому води

Одразу помирає.  (Вогонь)

 

Людина з часів свого існування тягнулася до вогню, який так приваблює сьогодні наших малюків. Завдання батьків створити у дітей розуміння важливості вогню в житті, навчити їх бачити небезпеку в необачному користуванні ним, уникати пожежного травматизму, оволодіти початковими навичками профілактики пожежного лиха.

Запам’ятайте: контакт дитини з сірником відбудеться обов’язково! Щоб не трапилось лиха, зробіть сірничок добрим знайомим, станьте посередником між ним та дитиною. Наодинці з вісником вогню дитина втрачає рівновагу від раптового спалаху, від опіку пальців при неправильній позиції утримування сірника, від остраху перед батьками за порушення заборони дорослих, від пожежі, якою дорослі нажахали дитину.

Знайомство дошкільника з сірничком влаштуйте таким чином:

  • –      запаліть сірник в присутності дитини, подивіться на нього;
  • –      запропонуйте дитині наблизити руку до сірника з коментарем: холодно, тепло, гаряче, супроводжуючи теплові відчуття дитини;
  • –      за бажанням дитини дайте їй спробувати імітувати рухи запалювання сірника без голівки. Тертя треба проводити від себе по горизонталі трохи вгору, щоб при спалаху вогонь не торкнувся пальців дитини і не злякав її;
  • –      запропонуйте дитині запалити сірник, попередньо оглянувши місце, куди він може впасти в разі невдалої спроби (визначити безпеку загоряння, провести профілактику; періодично тренувати дитину в запалюванні сірника до повного оволодіння вмінням);
  • –      розширити знання дитини про засоби гасіння вогню водою, піском. накриттям мокрою ганчіркою;
  • –      у випадках отримання опіків, ушкоджень шкіри викликати швидку медичну допомогу – телефон 103;
  • –      при пожежі телефонувати – 101.

Усвідомлене і правильне володіння сірниками допоможе дитині обслужити себе в період самостійного перебування вдома, позбавить ризику пожежної катастрофи.