Логічне мислення формується, на основі образного та є вищою стадією розвитку дитячого мислення. Досягнення цієї стадії – діяльний і складний процес, оскільки повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не лише високої активності розумової діяльності, але і узагальнених знань про загальні і істотні ознаки предметів і явищ дійсності, які закріплені в словах. Приблизно до 14 років дитя досягає стадії формально-логічних операцій, коли його мислення набуває меж, характерних для розумової діяльності дорослих. Проте, починати розвиток логічного мислення слід в дошкільному дитинстві. Так, наприклад, у 5-7 років дитя вже в змозі оволодіти на елементарному рівні такими прийомами логічного мислення, як порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація і смислове співвідношення. На перших етапах формування цих прийомів повинне здійснюватися з опорою на наочний, конкретний матеріал і як би за участю наочно-образного мислення.

Як навчити дитяти порівнювати?

   Порівняння – це прийом, направлений на встановлення ознак схожості і відмінності між предметами і явищами. До 5-6 років дитя зазвичай вже уміє порівнювати різні предмети між собою, але робить це, як правило, на основі всього декількох ознак (наприклад, кольори, форми, величини і деяких інших). Крім того, виділення цих ознак часто носить випадковий характер і не оперується на різносторонній аналіз об'єкту.
   В ході вчення прийому порівняння дитя повинне опанувати наступні уміння:

   Діти 6 років зазвичай виділяють в предметі всього дві-три властивості, тоді як їх безкінечна безліч. Щоб дитина змогло побачити цю безліч властивостей, вона повинна навчитися аналізувати предмет з різних сторін, зіставляти цей предмет з іншим предметом, що володіє іншими властивостями. Заздалегідь підбираючи предмети для порівняння можна поступово навчити дитя бачити в них такі якості, які раніше були від нього приховані. В той же час, добре опанувати це уміння – означає навчитися, не лише виділяти властивості предмету, але і називати їх.

   Коли дитя навчилося виділяти властивості, порівняння один предмет з іншим, слід почати формування уміння визначати загальні і відмітні ознаки предметів. В першу чергу потрібно виучити умінню проводити порівняльний аналіз виділених властивостей і знаходити їх відмінності. Потім слід перейти до загальних властивостей. При цьому спочатку поважно навчити дитяти бачити загальні властивості в двох предметів, а потім в декількох.

   Після того, як дитя навчиться виділяти в предметах загальні і відмітні властивості, можна зробити наступний крок: навчити його відрізняти істотні, важливі властивості від неістотних, другорядних. Дошкільнику ще досить важко самостійно знаходити істотні ознаки об'єкту, тому спочатку акцент у вченні потрібно зробити на демонстрації відмінності істотної ознаки від неістотного. Для цього краще використовувати знання з наочним матеріалом, в яких істотна ознака заздалегідь задана або знаходиться як би «на поверхні», щоб його легко було виявити. Наприклад, дві різні квітки можуть бути схожі одна на одну або відрізнятися дуже багатьма властивостями: кольором, формою, величиною, кількістю пелюсток. Але у всіх квітів залишається незмінною одна властивість: давати плід, що і дозволяє називати їх квітами. Якщо узяти іншу частину рослини, що не має цієї властивості (листя, гілочки), то її не можна назвати квіткою. Таким чином, якщо міняти «неістотні» властивості, предмет відноситися як і раніше до того ж поняттю, а якщо змінити «істотну» властивість, предмет стає іншим.
   Потім можна спробувати показати на простих прикладах, як співвідносяться між собою поняття «загальна» ознака і «істотна» ознака. Поважно звернути увагу дитяти на те, що «загальна» ознака не завжди є «істотною», але «істотна» – завжди «загальна». Наприклад, покажіть дитині два предмети, де «загальною», але «неістотною» ознакою у них є колір, а «загальним» і «істотним» – форма.
   Уміння знаходити істотні ознаки об'єкту є одним з важливих передумов опанування прийому узагальнення.