Перемикання мов

Популярні завантаження

Найпопулярніші завантаження з архіву
Ой, минула вже Зима!  991
На гостини до осені  986
Комп’ютерна казка «Теремок»  887
Про лінь забудеш – здоровим будеш  765
Фабрика зірок  230
Для приватного використання, при копіюванні посилання на джерело обов'язкове

Творчі здібності і інтелект

 У сучасній психології з'явилися експериментальні дані, які свідчать про відсутність кореляції (зв'язку) між показниками інтелекту і творчих здібностей. У чому ж полягає різниця між інтелектуалом і людиною творчою? На це питання спробували відповісти психологи Гетцельс і Джексон. Вони провели такий експеримент. Відібрали дві групи студентів: в одній були люди з високим IQ (англійською мовою — Intellесtuаl Quotient або IQ, так званий "коефіцієнт інтелекту"), хоч і не надто успішні у творчості, а в другій — із середнім рівнем інтелекту, але достатньо творчі. Усім показали малюнок, на котрому був зображений чоловік, який із замисленим виглядом сидить у кріслі літака, і попросили розповісти, що з ним сталося. Типова відповідь представника першої групи: "Успішно закінчивши справи, містер Сміт летить додому і думає про зустріч з дружиною і дітьми в аеропорту". А ось характерна відповідь студента з другої групи: "Мужчина повертається з Мексики, де він домігся розлучення. Він не міг переносити дружину через неймовірну кількість крему, який вона використовувала на ніч — його було стільки, що її голова сковзала по подушці. Тепер він думає, як винайти неслизький крем".

     Аналогічні дослідження проводилися і з дітьми. Так, Воллах і Коган, тестуючи учнів 11-12 років, виявили чотири групи дітей з різними рівнями розвитку інтелекту і креативності, які відрізнялися способами адаптації до зовнішніх умов і вирішення життєвих проблем. Основні результати цього дослідження наведені в таблиці. Пізніше ми докладніше зупинимося на характеристиці кожної з чотирьох груп.
 
Особистісні особливості школярів з різними рівнями інтелекту і творчих здібностей
(за М.Воллахом і Н.Коганом)
 
 
Рівень
Високий інтелект   
 Низький інтелект
 Висока креативність
  • Віра в свої можливості.
  • Хороший самоконтроль.
  • Хороша соціальна інтеграція.
  • Висока здатність до концентрації уваги.
  • Великий інтерес до Всього нового.
  • Постійний конфлікт між власними уявленнями про світ і шкільними вимогами.
  • Недостатня віра в себе.
  • Недостатня самоповага.
  • Боязнь оцінки з боку оточуючих.
Низька креативність
  • Прагнення до досягнення успіху у навчанні.
  • Невдачі сприймаються як катастрофа.
  • Боязнь ризику і висловлювання власної думки.
  • Знижена товариськість.
  • Боязнь самооцінки.
  • Хороша (у всякому випадку, за зовнішніми ознаками) адаптація і задоволення життям.
  • Недостатній інтелект компенсується товариськістю і деякою пасивністю.

 


Діти з високим рівнем інтелекту і креативності.
     Вони впевнені у своїх здібностях, мають адекватний рівень самооцінки; їм прита-манні внутрішня свобода і високий самоконтроль. При цьому такі діти здаються маленькими, але, якщо цього вимагає ситуація, ведуть себе по-дорослому. Виявляють інтерес до всього нового і незвичайного, характеризуються великою ініціативністю, але, разом з тим, успішно пристосовуються до вимог соціального оточення, зберігаючи внутрішню незалежність думок і дій.
 
Діти з високим рівнем інтелекту і низьким рівнем креативності.
     Їх вирізняє прагнення до шкільних успіхів, які виражаються у вигляді відмінної оцінки. Вони надзвичайно важко сприймають невдачу, замість надії на успіх у них, швидше, переважає страх перед невдачею. Ці діти не люблять ризику, не люблять висловлювати публічно свої думки. Вони стримані, замкнуті і дистанціюються від своїх однокласників. У них дуже мало близьких друзів. Вони не люблять бути залишеними самі на себе і страждають без зовнішньої адекватної оцінки своїх вчинків, результатів навчання чи діяльності.

Діти з низьким рівнем інтелекту і високим рівнем креативності.
     Ці діти часто потрапляють в розряд "ізгоїв". Вони важко пристосовуються до шкільних вимог, часто мають захоплення за межами школи (хобі, гуртки та ін.), де отримують можливість виявити свої творчі схильності. Вони найбільш тривожні, страждають від невіри в себе. Вчителі часто характеризують їх як тупих, неуважних, оскільки вони з небажанням виконують рутинні завдання і не можуть зосередитися.

Діти з низьким рівнем інтелекту і креативності.
     Такі діти, як правило, зовнішньо добре адаптуються, тримаються в "середняках" і задоволені своїм становищем. Вони мають адекватну самооцінку, низький рівень предметних здібностей компенсується розвитком соціального інтелекту, товариськістю, пасивністю у навчанні.

     Таким чином, результати розглянутого дослідження показують, що під час роботи з дітьми важливо розвивати не лише інтелект, але й творчі здібності, і, навпаки, під час розвитку творчих здібностей не слід забувати про інтелект. Адже коли високий інтелект поєднується з високим рівнем креативності, творча людина частіше добре адаптована до середовища, активна, емоційно врівноважена, незалежна і т. п. А при поєднанні креативності з невисоким інтелектом бачимо невротичну тривожну людину з поганою адаптованістю до вимог соціального оточення і важкою долею.
 

Кілька корисних порад для дорослих
     Які умови слід створити для оптимального розвитку творчих здібностей дитини? Однозначної відповіді на це питання психологи ще не дали. Тому проблема залишається актуальною до нинішнього дня. Існують різні підходи і рекомендації. Так, наприклад, американський психолог Дж. Сміт написав на цю тему книгу, яка особливо яскраво відображає типовий підхід до навчання творчості, що існує сьогодні у більшості зарубіжних авторів.
     Навчання творчості, на думку Дж. Сміта, стане можливим, якщо будуть створені такі основні умови:
  • умови фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості і можливості в будь-яку хвилину діяти з ними;
  • умови соціально-економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативної оцінки з боку дорослих;
  • психологічні умови, зміст яких полягає в тому, що у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань.
     Але роль дорослих у цьому процесі не обмежується лише створенням умов. Вона полягає ще й у тому, щоб активно допомагати малюкові в розвитку його творчих здібностей. З цього приводу корисні рекомендації розробив американський психолог Дж. Гауен. Ось найцікавіші з них:
  1. Створіть дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повертатися, якщо буде налякана власними відкриттями.
  2. Підтримуйте схильність дитини до творчості і виявляйте співчуття до невдач. Уникайте несхвальних оцінок її творчих ідей.
  3. Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання і ідеї дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються дикими і абсурдними. Пояснюйте, що на багато її запитань не завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібні час, терплячість. Дитина повинна навчитися жити в інтелектуальній напрузі.
  4. Давайте дошкільняті можливість побути одному і дозволяйте, якщо він того хоче, самому займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати його творчість. Бажання і цілі дітей належать їм самим, а батьківська допомога може інколи сприйматися як "порушення кордонів" особистості.
  5. Допомагайте дитині вчитися будувати її систему вартостей, не обов'язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями. Таким чином, її саму, в свою чергу, будуть цінувати інші.
  6. Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої скована основними потребами, менше здатна досягти висот самовиразу.
  7. Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб виражати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.
  8. Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критикувати перші спроби — якими б невдалими вони не були. Ставтеся до них з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого любить.
  9. Допомагайте дитині стати "розумним авантюристом" і часом покладатися в пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.
  10. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для конструктивної творчості, тим щільніше закриваються клапани деструктивної поведінки. Дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку.


Цікава статистика
  • Креативність досягає піку у віці від 3,5 до 4,5 років, а також зростає у перші три роки навчання в школі; знижується протягом наступних року-двох і потім отримує новий поштовх, можливо, у зв'язку з підвищенням рівня фізичного розвитку.
  • Креативність неоднозначно залежить від освіти. Більшість дітей втрачає свою спонтанну відвагу, коли вони стають "окультуреними".
  • Період життя людини від 2,5 до 7 років психологи називають другим віком запитань (перший вік — від 1 року до 2,5 років). На кінець цього періоду спостерігається "пік допитливості" — найбільша кількість запитань в мовленні дітей, після чого відзначається спад.