Перемикання мов

Популярні завантаження

Найпопулярніші завантаження з архіву
Ой, минула вже Зима!  1,043
На гостини до осені  1,030
Комп’ютерна казка «Теремок»  935
Про лінь забудеш – здоровим будеш  787
Фабрика зірок  241
Для приватного використання, при копіюванні посилання на джерело обов'язкове

„Валеологія” – наука про здоров’я

”Я не боюсь ще і ще раз сказати: турбота про здоров’я - найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.

 

В.Сухомлинський



На колонні при вході до храму Аполлона в м. Дельфах, що в Греції, вибито надпис „Пізнай себе”. Ці слова були гаслом цілого філософського вчення, яке ґрунтувалося на уяві про те, що пізнання навколишнього світу відбувається через пізнання себе, своїх можливостей і прагнень. Це вчення давньогрецьких філософів сьогодні можна трактувати так: для проникнення в таємниці природи і навколишнього світу велике значення має самопізнання.
Відомий давньогрецький мислитель Сократ вважав, що люди, які пізнають себе, роблять багато доброго і дістають чисельні позитивні результати. І навпаки, той, хто себе не знає, зазнає багато прикрощів і невдач. За Сократом, знання є єдино правильним чинником і критерієм людської поведінки, тому людина насамперед повинна пізнати себе. Самопізнання веде людину до розуміння свого місця в світі, смислу життя, формує її характер, волю.
Аналогічні погляди на роль самопізнання висловлював видатний український філософ Григорій Сковорода. Він писав, що коли ми хочемо виміряти небо, землю і море, то повинні насамперед виміряти самих себе своєю власною мірою. Не змірявши себе, ми не можемо виміряти інші предмети.
Сучасна наука довела вірність вчення стародавніх філософів, що перш за все, слід берегти духовне здоров’я людини, тому що від духовного стану залежить в значній мірі її фізичний розвиток. Власне духовність, як форма про-яву морального потенціалу людини, спрямованого на доброзичливість, співучасть та безкорисливість здатна врятувати суспільство і особу від варварства, агресивності та жорстокості. Ми повинні прагнути закладати в свої та дитячі душі милосердя, доброту. Справедливість, розуміння душі іншої людини, її енергетики, звичаїв своїх предків. Без душі немає особистості, без особистості немає прогресу цивілізації, без руху немає життя. Без духовності людина не може подолати хвороби, одужати, бути здоровою і щасливою. Крім духовного здоров’я потрібно вміти берегти і фізичне здоров’я.
Здоров’я – основна умова реалізації фізичних і психічних можливостей і здібностей особистості. Здоров’я – найбільша людська цінність, яку, на багато людей починають цінувати і берегти, втративши значну частину цього скарбу, відпущеного нам природою. Однією з умов збереження здоров’я є здоровий спосіб життя. То ж недарма, першочерговим завданням Державної національної програми „Освіта” (Україна ХХІ ст.) визначено: „…виховання здорової, фізично розвиненої особистості, формування основ знань і навичок здорового способу життя”. Формування основ здорового способу життя вимагає:

  • осмислення себе, як представника біологічного виду, здатного до оцінки свого фізичного стану, прогнозування власного здоров’я, збереження його і формування;
  • забезпечення соціальної та психологічної захищеності, душевного комфорту, життєрадісного світосприймання, високих моральних та естетичних почуттів, вміння знаходити щастя в творчій діяльності;
  • адаптація до соціальних умов, високого рівня культури спілкування і комунікативних навичок.

До основних складових здорового способу життя належать: спосіб життя, рівень культури, місце здоров’я в ієрархії потреб, мотивація, зворотні зв’язки, настанова на довге здорове життя, навчання здоров’ю.
Вивчення та розв’язання цих потреб у полі зору валеології – науки про закономірності та механізми формування, збереження, зміцнення, відновлення здоров’я людей та передачі його нащадкам. Термін „валеологія” походить від латинських слів „вале”, що означає „бути здоровим” і „логос” – „наука”. Таким чином, валеологія – наука про здоров’я. Древні римляни часто вітали одне одного словом „Вале!” – „Будь здоровим”. Валеологія як наука виникла не так давно. „Батьком” сучасної валеології називають російського вченого І.І.Брехмана, який в 1982 році науково обґрунтував необхідність охорони здоров’я практично здорових людей. Предметом вивчення валеології є здорова людина, тому часто термін валеологія пояснюють як наука про здоров’я людини або здоров’я здорових.